ВИКОРИСТАННЯ АРТ-ТЕРАПЕВТИЧНИХ МЕТОДIВ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

"Використання елементів арт-терапії на уроках музичного мистецтва з метою підвищення зацікавленості учнів у мистецькій діяльності". В основу власного досвіду покладені теоретичні та практичні дослідження використання арт-терапевтичних методів при роботі з підлітками, які висвітлено в працях психологів та педагогів В.І.Петрушина20, , Г.П.Овсянкіної, О.В.Сусоєвої, В.Уільям Л.С.Брусиловського, А.Н.Стрєльнікової, Л.Д.Лєбєдєвої, М.Л.Лазарєва, С.В.Шушарджан, О.М.Михайлова, Л.Д.Назарова, Г.І.Побережної. Також в роботі над темою опираємося на роботи педагогів-практиків М.Андерсен-Уоррен, Р.Грейнджера, М.Бетенскі, Ю.Брюкнер, І.Медераке, Т.Зінкевича5 та ін. Сьогодні, в епоху стрімкого технічного прогресу, активного поширення мережі Інтернет, мультимедійних засобів навчання молодь втрачає дещо цінне та незамінне – чуттєве сприймання явищ навколишньої дійсності. Надмірне навантаження раціонального начала та недовантаження емоційного, творчого призводить до серйозних відхилень не лише в поведінці,а й у психіці сучасного школяра. Завдання кожного педагога в загальноосвітній школі – допомогти учню не лише засвоїти конкретний предмет, але й зберегти психологічне здоров’я дитини, допомогти розвинути свої здібності та розкрити кращі сторони свого «Я». Моє завдання вчителя мистецтва – залучити школярів до мистецької діяльності, що дасть змогу розвивати творчу здатність мислення, чуттєве пізнання навколишнього світу, сприятиме самовираженню школяра через його неповторну фантазію, а також зміцнюватиме психологічне здоров’я дитини засобами мистецтва, яке має для цього багатий та сильний потенціал. Сучасні умови, в які поставлені вчителі музичного мистецтва сьогодні, вимагають і сучасних методів навчання, серед яких заслужене місце посідає і арт-терапія.Використання арт-терапевтичних прийомів цілком доступно для педагога сучасної школи, їх можна розглядати як одну з інноваційних форм роботи з учнями. Особливо хотілось би зазначити ефективність застосування арт-терапевтичних прийомів у роботі із дітьми та підлітками з метою соціальної адаптації. Ми навіть у дорослому житті відчуваємо, як нелегко знайти спільну мову із незнайомими людьми, налагодити контакт, презентувати себе певній соціальній спільноті. Тож, неважко уявити, що в таких ситуаціях відчуває дитина. Саме тут арт-терапія і стає корисним помічником. Вона допомагає подолати сором’язливість, невпевненість, безініціативність, яка стоїть вагомою перешкодою до налагодження соціальних контактів. Сприяє розвитку вмінь вибудовувати взаємовідносини між людьми, дає можливість сформувати більш активну життєву позицію, розвиває комунікативні навички. Практичну реалізацію цієї ідеї представимо на деяких прикладах роботи з учнями нашої школи. Так, мною були впровадженні елементи арт-терапії на уроках музичного мистецтва в 3- 4-5-6 -7 класах. На своїх уроках використовую наступні прийоми арт-терапії з iгровою терапією: ізотерапія (малювання, кольорова терапія тощо);казкотерапія (створення казки, розповіді, пригод до прослуханого музичного твору,театралізація);танцювально-рухові прийоми (передача почуттів через рух, ритмічні та рухові загадки, ритмічно-руховий супровід до пісні, вірша з музичним супроводом, іншого музичного твору тощо); музична терапія (вокалотерапія, дихальні вправи, гра на музичних інструментах тощо). Під час ознайомлення з музичним твором часто пропоную дітям охарактеризувати прослуханий твір різними способами: через рух, через кольори та форми, через слово, уявлені образи, фантастичні описи. Діти залюбки виражають своє ставлення до того чи іншого музичного твору незвичними для них способами, наприклад: створити мозаїку з обраних геометричних фігур, накреслити «кардіограму» музичного твору,«вишити» рушник музичних вражень, створити ритмічний супровід тощо. Підлітки із зацікавленістю реагують на вправу «Якого кольору музика?». Ця вправа допомагає учням розібратись, який емоційний стан виникає у них під час слухання музичного твору, яку емоцію несе сама музика і яку емоцію вона викликає в кожного особисто. Значний ефект на вивільнення власних емоцій справляє малювання під музику. Це в основному абстрактні малюнки, де головною ознакою виступає вибраний колір, форма, штрих. Часткова інтерпретація окремих учнівський творів може проводитися за проективними методиками М.Люшера, М.Дукаревич, І.Сеченова та інших. Не менш цікавими є прийоми казкотерапії, де фантазія змикається з музикою через образи казкових героїв, казкові теми й сюжети. Казка деякою мірою задовольняє три природні психологічні потреби дитини: в автономності (у казці герой діє самостійно), в компетентності (герой виявляється здатним перебороти неймовірні перешкоди), в активності (герой завжди активний, перебуває в дії). Казка, фантастична розповідь стимулює творче мислення, активізує процеси уяви та фантазії, а також в процесі змушує учнів співпереживати персонажам, у результаті чого вони отримують новий емоційний досвід. Під час таких вправ поступово в усіх учасників пробуджувався інтерес до мистецької діяльності. Спочатку багато хто боявся приступати до виконання завдань, відмовлялися малювати, вигадувати, сумнівалися в результаті, не вірили у свої можливості. Але поступово на зміну страху, невпевненості прийшла зацікавленість у мистецькій діяльності як процесі, а потім − й інтерес до творчого самовираження (у результаті своєї діяльності). Цьому сприяв і процес обговорення робіт, де кожен учасник міг не лише представити свою роботу, але й висловитися з приводу бачення образів робіт іншихучнів. Особливо вдалими, на мій погляд, та цікавими для учнів були арт-завдання при вивчені наступних тем: «Музичні жанри в театрі та кіно», 6 клас (прийом − «вишивання» емоцій та почуттів); «Симфонічний оркестр, симфонічна музика», 5 клас (прийоми – музично-ритмічна гра, «пазл вражень»); «Музика стародавніх епох», 5 клас (прийом – «кольорова музика»); «Джаз»,7 клас (прийом – створити мозаїку з обраних геометричних фігур); «Рапсодія як жанр», 6 клас (прийом – «кардіограма» музики). Проаналізувавши дослідження в області арт-терапевтичних властивостей музики зарубіжних філософів, педагогів і психологів, можна зробити висновок, що взаємовідношення людини і мистецтва налічує багато століть, музика здатна змінювати фізичний і душевний стан людини.Музичну терапію я використовую в процесі як слухання музики, так і в вокально-хоровий роботі на уроках і в роботі з хором.Музікальная терапія перш за все, заснована на здатності музики регулювати і розвивати емоційну сферу особистості. Музика впливає на багато сфер життєдіяльності людини через три основні чинники: вібраційний, фізіологічний і психічний. Звукові вібрації є стимулятором обмінних процесів в організмі на рівні клітини. Ці вібрації здатні змінювати різні функції організму (дихальну, рухову, серцево-судинну). Завдяки асоціативним зв'язкам, що виникають в процесі сприйняття і виконання музики, змінюється і психічний стан дитини. Складовими частинами музичної терапії є вокальна та дихальна терапії. Основою вокалотерапіі є принципи класичного співу, а головний засоби віступають спеціально розроблені вокальні упражненія. Звук, що зароджується під час співу, тільки на 15-20% йде у зовнішній простір. Інша частина звукової хвилі поглінається внутрішнімі органами, приводячи їх у стан вібрації. Такий своєрідний вібраційний масаж внутрішніх органів при вмілому використанні може прекрасно стимулювати їх роботу. У цьому полягає одна з позитивних властивостей співу для здоров'я. Голос-«говорить музичний інструмент», він є складовою різних психофізіологічних процесів, що відбуваються в організмі. На тембр, гучність та інші якості голосу впливають такі фактори як емоційний тонус, м'язовий тонус і ін. Отже, можна по голосу визначати деякі стану організму, а також через голосові вправи впливати на ці стани. На початковому етапі навчання я проводжу голосову діагностику, визначаю такі параметри голосу дитини: - тембр голосу, - гучність голосу, - висота звучання, - наявність додаткових призвуків (хрипота), - рівність звучання, - довжина дихальної фрази, - тривалість звучання до настання призвуків. Основною метою вокалотерапіі є підвищення адаптаційних і резервних можливостей людського організму. Головними засобами вокалотерапіі виступають спеціально розроблені вокальні вправи. Наприклад, «мелодизації власних імен або нейтральних фраз» - Прошу дитину проспівати своє ім'я або будь-яку фразу (то, що він зараз робить). Ускладнення. Прошу заспівати своє ім'я або фразу з певною інтонацією - гніву і рішучості, печалі і смутку, веселощів і радості, спокою і т. Д. «Мелодизації закликів» -Заспівати емоційно забарвлені заклики з різною інтонацією. («Який сьогодні був урок!», «Який чудовий день!», «Ах, як мені сумно ...», «Яка удача, яка радість ...» і т. Д.). Діти співають на зручній для них ноті і висоті. «Інтонування». Вправу можна використовувати для врівноваження хвиль мозку, поліпшення ритму і поглиблення дихання, зниження частоти серцевого пульсу і підвищення почуття благополуччя. Інтонують на зручній для них ноті (примарний звук). Звук «м - м - м» знімає стрес і дає можливість повністю розслабитися. Звук «а - а - а» негайно викликає розслаблення. Звук «і - і - і» - самий стимулюючий звук, звуковий кофеїн. 3 - 5 хвилин проголошення цього звуку стимулює мозок, підвищує активність організму. Звук «о - о - о» - засіб миттєвої настройки організму. Співати корисно в будь-якому випадку, навіть якщо немає ні слуху, ні голосу. Це відмінний засіб для зняття внутрішньої напруги і для самовираження. З урахуванням рекомендацій фахівців мною були відібрані музично-терапевтичні вправи, опубліковані в працях з музичної терапії В.І. Петрушина, М. Л. Лазарєва5та ін. Приклади вправ: Вправа «Аромат квітів». Засноване на принципах дихальної терапії. Під звуки музики при змаху «чарівної» палички діти повільно вдихають повітря носом, не піднімаючи плечей. Затримавши дихання на вершині вдиху, потім, при повторному помаху «чарівної» палички, повільно видихають повітря. При цьому увага фіксується на м'язах живота. Під час вдиху живіт злегка випинається, а при видиху втягується всередину. Вправа «Повітряні створення». Кожна дитина вибирає собі повітряну кульку серед куль різної форми і кольору. Представляючи, що кульки перетворилися в летять ельфів, діти сильно дмуть на них, допомагаючи їм протриматися в повітрі якомога довше. Вправа «Шум моря». Учитель каже: «Послухаємо шум морського прибою ... А тепер встанемо і« подихаємо », як море. Зробимо тихий, м'який вдих животом і плавно піднімемо руки вгору. А тепер видихніть: ш. Видихаємо довго-довго, втягуємо в себе животик, щоб вийшов все повітря. М'яко опустимо руки. Молодці. І знову м'який вдих ». Далі вправа виконується без коментарів вчителя, але разом з ним. Вправа «Вітер». Зображуючи вітер, діти дмуть сильно і дуже довго, в кінці видиху з напругою втягують м'язи живота. Цю вправу можна виконувати під музику, на звук з на одному видиху спочатку звук посилюється (крещендо), потім затихає (дімінуендо). Вправа «Качка». Діти, стоячи, з'єднують перед собою кінці пальців рук, імітуючи ніс корабля, і легенько погойдуються з боку в бік. Дихання м'яке, ритмічне: при погойдуванні в одну сторону - вдих носом, в іншу - видих ротом через витягнуті і округлені губи. При видиху виходить шум, що нагадує звук ф. Вправа виконується спокійно, ритмічно, погоджено. Вправа «Засипає квітка». Виконується заспокійливу дихання: на одну чверть робиться вдих, на три чверті - видих. При цьому діти подумки уявляють себе квітами, які закривають на ніч свої пелюстки в бутони. Вправа-змагання «Чия пташка проспіває довше?» (Робота в парах). Двоє хлопців одночасно грають якомога довше одну ноту на свистульки (на диафрагменном диханні). Нота звучить рівно. Вдих робиться носом. Плечі не піднімаються. Спина пряма. Переможцем стає той, чия свистулька прозвучить довше. Вправа «Качки». Діти, стоячи, притискають руки до ліктів до тулуба, кистями і передпліччя роблять «помахи», піднімаючись на носочки при вдиху і опускаючись на повні ступні ніг при видиху. Видихаючи, «качки» крякають довго і голосно (кррря, кррря). Рухи передпліч і кистей напружені, пружні, сильні. Потім «качки» опускаються на воду, складають «крила», відпочивають, розслабляються. Діти «слухають» відчуття в руках і в усьому тілі. Направлено на розвиток дикції і довжини видиху. Всім бажаючим пропонується швидко співуче вимовити скоромовку: На пагорбі біля гірки Жили тридцять три Егорки ... Раз Єгор, два Єгор, три Єгорка ... і т.д.